Психологічний захід для підтримки дружин військовослужбовців "Я чекаю на тебе..."
За період повномасштабного вторгнення дружини
військовослужбовців навчилися їздити на будь-якому транспорті
, вирішувати всі питання по дому
(Я, навіть міняла сифон
)
І тягнуть вони все на собі, і постійно чути "Я сама... Я сама... Я сама... САМА..."
Інколи вже здається, що вони не витримують.
Вони навчилися все самі, крім лікувати
, те що в грудях б'ється
.
Коли болить, коли ком у горлі...
Саме заради того, щоб дружини військових відчули, що вони не одні такі, що поруч є 
така ж, в якої такі ж думки і переживання.
На запрошення Марина Прохорчук , бібліотекаря
Бібліотека с.Птича , консультантом КУ "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Наташа Кравець , спільно з практичною психологинею Елена Хильчук 
листопада 
року було проведено психологічний захід для підтримки дружин військовослужбовців 
"Я чекаю на тебе..."
В ході заходу учасниці мали можливість проявити себе у терапії з іграшкою
, а також пропрацювати свої внутрішні переживання за допомогою нейрографіки. 
Якщо образотворче мистецтво не містить психологічного сенсу, його не можна вважати витвором мистецтва.
Нейрографічні картини є зовсім не мистецтвом заради мистецтва. 
Вони віддзеркалюють психічний стан внутрішнього світу людини
на рівні підсвідомості та найглибших шарів несвідомого.
Такі малюнки є особистим психологом на папері, з яким можна спілкуватися мовчки.
З ним ніколи не буде дискомфортно чи незручно, проте він дійсно допомагає.
Пропрацювавши і проговоривши все з учасницями ми дійшли спільного висновку:
Ми не знаємо, чи є більше бажання, ніж те, щоб все це закінчилося. І хай наші чоловіки кидають шкарпетки
, хай бісять фразою, коли запитуєш, що приготувати
, чуєш - "Я не знаю, готуй, що хочеш", а потім "А чи є щось смачненьке?".
Хай бісять, хай нервують, хай п'ють пиво
, аби це все швидше закінчилося і вони повернулися додому
Живі...
Здорові...
Ці жінки живуть просто, як на пороховій бочці.
І постійно "Я сама"
Я так хочу, щоб всі вони забули цю фразу. Просто. На завжди забули цю фразу.
Ну що, дружини військових, тримайтеся, іде важка зима.
Але Ви обов'язково справитеся.
Слава Богу!
Слава Україні!
Слава ЗСУ! 
Перемога близько! 
